15 жовтня 2017

ТЕРМІНОВО! ШОК! Уточнення про поширення наркотиків у школах!

"Родители должны знать об этом наркотике. Это новый препарат, известный как "земляника". "В настоящее время в школах очень страшно, что все мы должны знать". Ребёнок съел это думая, что это конфета, и его доставили в больницу в тяжелом состоянии".

Стиль повідомлення та помилки такі ж як в оригіналі. Повідомлення поширюється в месенджерах та соціальних мережах у батьківських групах. Хтось вже навіть щось чув і бачив. Правда не самі, а їм хтось розказував. До повідомлення додається зображення:

Одразу виникає кілька питань до бізнес-моделі. Невже так вигідно безкоштовно роздавати наркотики, ризикуючи, що тебе зловлять? Напевно ж і так клієнтів вистачає. І навіщо роздавати такий сильний і небезпечний препарат, ризикуючи втратити майбутніх клієнтів і "спалитися".

Простий пошук в інтеренеті одразу показує, що тема не нова. Географія цих повідомлень і картинок достатньо широка: Росія, Тайвань, Канада, Мальдиви.
Тоді виходить, що це хтось організував таку глобальну акцію на всій планеті. Малоімовірно.

Швидко переглянувши знайдені посилання, з'ясовуємо, що інформація про поширення наркотиків у школах таким способом -це фейк.

Наприклад, поліція Мальдивів з цього приводу звернулася до громадськості щодо поширення дезинформації в соціальних мережах (Maldives Police Service has appealed to the public against spread of misinformation on social media.)

Або ось повідомлення від 27 вересня 2016 року з Владивостоку "Родители Владивостока бьют тревогу из-за старой "утки" про жвачки "с наркотиками". Теж, як бачимо, фейк.

Які висновки?
1. Будьте обережні з інформацією. Перевіряйте її. Це дуже просто зробити - гугліть.
2. Не зайве поговорити з дітьми і нагадати, щоб вони в чужих людей нічого не брали і нікуди з ними не йшли.

P.S. Особливо критично ставтесь до інформації, яка починається зі слів "Терміново!", "Шок", "В мережі знищують інформацію про це", "Від нас довго приховували"
Докладніше

12 січня 2017

Ядерні вибухи в Україні

Скільки в Україні було ядерних вибухів? ДВА! Аварія на Чорнобильській АЕС це не ядерний вибух. Я лише зараз взнав про ці два вибухи. Дивно, мені ж стільки рефератів писали про ядерну енергетику та ядерну безпеку. Я сам скільки всього читав. І ніколи раніше ця інформація не траплялась мені. І тільки зараз читаючи новини з АТО випадково натрапив.
Коротко про ці вибухи.

Об'єкт "Факел". 9 липня 1972 року у Харківській області щоб загасити газовий факел, який палав на родовищі цілий рік, був підірваний ядерний заряд потужністю 3.8 кілотон. Газовий факел не згас. Його змогли загасити через декілька місяців традиційними методами.

Об'єкт "Кліваж". 16 вересня 1979 року у Донецькій області у східній стороні Єнакієво на шахті "Юнком" для зменшення раптових викидів вугілля, породи та газу, на глибині 900 метрів підірвали ядерний заряд потужністю 0,2-0,3 кілотони. Результат був загалом позитивний. Справді стало менше небезпечних викидів газу. Але деякі дослідники вважають, що такого ж результату можна було добитись й іншими методами.
На шахті "Юнком" і донині спостерігають за радіаційним фоном. Принаймні мають спостерігати. Зараз шахта на окупованій території. Шахта закрита ще у 2002 році. За повідомленнями у соціальних мережах, на ній майже перестали відкачувати воду. Тому існує небезпека, затоплення радіоактивних зон. Екологи стверджують, що далі ця вода може потрапити і в Авдіївку, і в Бахмут, і навіть у Харківську область.

Докладніше

05 червня 2016

1943 рік. Йшов другий рік війни

Йшов 1943 рік. Війна для Радянського Союзу тривали вже два роки. Хоча для деяких країн війна розпочалася майже 4 роки тому. Позаду була оборона Москви, Сталінградська битва, Ржевська битва, мільйони загиблих. Попереду – Курська дуга, взяття Берліну, перемога.

Як жило тоді радянське суспільство?

Клавдія Шульженко час від часу їздила до Німеччини на концерти, які відбувалися у концертному залі в Рехстазі та на корпоративи, які організовувалися для власників заводів, на яких вироблялися танки та літаки. Навіть отримала почесну нагороду за кращу іноземну пісню. Її звичайно потім розстріляли.

Один з футболістів московського Торпедо підписав контракт з ФК Дрезден. Він заявив, що у футбол в СРСР грати важко. Частина його команди пішла на фронт, а частина разом з іншими працівниками автозаводу імені Фрунзе була евакуйована до Туркменістану. А сім’ю треба ж чимось годувати. Хто його осудить? Його звичайно потім розстріляли.

Частина депутатів Верховного Совета СССР закликала до мирного розв’язання військового конфлікту на заході СРСР та наголошували на неприпустимості бойових дій у мирних містах, наполягали на відсутності бойових частин вермахту на окупованій території України та Білорусії. Їх усіх звичайно потім розстріляли.

Певною популярністю користувалися німецькі фільми та музика. І хоча в деяких німецьких фільмах показували радянських військових як бандитів та все ж після недовгого обурення покази в кінотеатрах продовжувалася. Глядачі казали, що вони поза політикою. Їх всіх на виході звичайно заарештовували і потім розстрілювали.

Один пересічний громадянин написав, що Сталін – грузинський барига. Його звичайно потім розстріляли.

Газета «Правда» оприлюднила список журналістів, які отримали акредитацію у відомстві Йозефа Геббельса. Заступник міністра інформації СРСР засудила цю публікацію. Журналісти обурилися. Вони виборювали своє право на професію. Вони мусили співпрацювати з владою на тимчасово окупованих територіях. Звичайно, їх ніхто не пустить у концтабори та не запросить відвідати розстріли радянських полонених. Але ж можна буде зняти сюжети про те, як німці лагодять дороги, про наслідки радянських артобстрілів. Це ж такий матеріал! Їх усіх звичайно потім розстріляли точно за списком. І зам міністра теж. І міністра.

P.S. Слабке місце кожної аналогії – це те, що це лише аналогія.
P.P.S. Тема Лейпцизької шоколадної фабрики не розкрита.


Докладніше

06 грудня 2015

КВН як дзеркало російського суспільства

Колись давно чув байку, що в США був спеціальний відділ ЦРУ, в якому щодня  аналізували випуски радянської програми «Время». Текст, паузи, відеоряд, відсутність новин про певних людей чи події давали змогу зрозуміти що коїться в верхівці партноменклатури. Але мені здається, що значно краще аналізувати жарти, та й загалом гумор. Я, наприклад, завжди любив дивитися КВН. Зараз кажуть, що він вмер. І я майже погоджуюся. Тобто справді, пацієнт швидше мертвий, ніж живий. Але аналіз його життєдіяльності дає змогу частково зрозуміти, що відбувається в російському суспільстві. Хоча сам аналіз ускладнюється відношенням до тих, хто з’являється на  екрані. Ось  Ернст, руки якого по лікоть в крові від брехні його телеканалу. Ось Гусман, який вів прес-конференцію Януковича в Ростові. Якось сміятися не хочеться. І дивитися теж. Тому на глибину аналізу не претендую.

Що ж можна аналізувати?

1. Жарти. Ті хто придумують жарти мають орієнтуватися на публіку і на журі. Вони намагаються передбачити реакцію людей. Тобто тут можна побачити певні настрої, які панують у суспільстві. Те, що люди не хочуть чути, навряд чи команди включать у свій виступ. Хоча й трапляється сатира. Правда рідко і обережна. Звісно, жарти відбирає не лише команда, а й режисери трансляції. Якась крамола точно не пройде. Думаю, що тут правильніше говорити про самоцензуру.

2. Наявність в залі і журі певних людей. Глянув останні випуски і бачу, що з журі зник Михайло Єфремов. Чесно кажучи, він і так там довго тримався.

3. Реакція глядачів. Що російський глядач вважає смішним? На що він реагує слабко?

Для мене зміни в настроях росіян і розквіт імперського мислення стали очевидними саме завдяки КВН. Десь в 2000 чи 2001 році у команди «Кубанские казаки» був жарт: «Войдет ли Россия в НАТО? Войдет. По самые Нидерланды». І якась дивна, істерично-весела реакція глядачів. Все стало зрозуміло.

Що ж зараз? Коротко.

Початок 2014 року. Кримнаш. Патріотична істерика.

Початок 2015 року. Криза в Росії. Жарти патріотичні. Реакція залу значно слабша. Жарти про рубль смішні. Публіка сміється мало.

Кінець 2015 року. Здається до них щось починає доходити. Тут я побачив уже адекватних росіян. Принаймні у виступах команд трапляється достатньо жорстка сатира. Її ж хтось пропустив на екран. Глядачі виглядають розгублено.

Для того, щоб зрозуміти гостроту сатири в КВН, наведу фрагмент відео. Це 1/2 фіналу. Виступ команди КВН Збірна Мурманська. Дивитися з 01:15:10. Рекомендую.


Як бачимо, там є розумні, адекватні росіяни, які розуміють що відбувається, не бояться про це говорити. Тому ми маємо визначитися, що робити коли війна закінчиться. Вона ж справді закінчиться. І ми побачимо, що міф про 86% росіян це лише міф, що там багато хороших, чесних людей. І вони колись вибачаться перед нами. Ми маємо їх почути, зрозуміти, заспокоїтись, зібрати усі свої сили і сказати: «Ідіть ви нахрєн!» Назавжди.


Докладніше

16 червня 2015

#GoT Who is next?

Я чесно намагався читати Гру престолів. Але не пішло. От всі фанатіють та й я від анотації був в захваті. Я подужав 600 сторінок. 600 сторінок! І зовсім не чіпляло. Враховуючи, що я люблю фантастику і фентезі, це дивно.
Тоді в мене весь час в голові крутилося питання: "Хто всі ці люди?" Ну там справді персонажів багато. Плюнув і повернувся до класики SF. Хоча Гру престолів можу радити. Класна, якісна книжка.
Я почитав короткий зміст, повідкривав усі спойлери. Треба ж було взнати, що там далі мало статися з головними героями. Хорошого мало. Фанати в курсі.
Серіал теж радять, я навіть майже його докачав але чогось немає бажання дивитися. Остання серія знову б'є рекорди і шокує народ. CNN пише: " 'Thrones' Season 6: What's next?"
Я б переформулював: " 'Thrones' Season 6: Who is next?"
Бережіть себе.

Докладніше

19 березня 2015

Завантаження "національних" субтитрів з Coursera

Coursera - відома платформа для онлайн навчання. Більшість, із майже 1000 онлайн-курсів, англійською мовою. Для багатьох курсів є субтитри різними мовами. Деякі з них перекладені українською. Існує можливість завантажити матеріалу курсу: відео, презентації, pdf-документи та субтитри до відео. Втім, завантажити можна лише субтитри англійською мовою. Але якщо ви хочете залишити собі субтитри вашою рідною мовою, то є простий спосіб.

1. Відкрийте відео лекції.
2. На нижній зоні фрейму клацніть правою клавішею мишки і виберіть в контекстному меню "У цьому фреймі" - "Початковий код фрейма". Загалом пункти меню залежатимуть від вашого браузера, але в якомусь вигляді "Початковий код фрейму" там буде.
Приклад з Mozilla Firefox:


або зі збільшенням:


3. У тексті коду шукаємо де записано джерело субтитрів. Можна скористатися пошуком по тексту "subtitles".
4. Потрібний шматок коду виглядатиме приблизно так:

<track kind="subtitles" srclang="uk" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_uk"><track kind="subtitles" srclang="pt" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_pt"><track kind="subtitles" srclang="tr" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_tr"><track kind="subtitles" srclang="en" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_en"><track kind="subtitles" srclang="es" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_es"><track kind="subtitles" srclang="zh" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_zh">

5. Субтитри українською мовою мають скорочення uk (srclang="uk").
6. Адреса джерела зазначена в атрибуті "src".
7. Копіюємо url, який йде для нашої мови після атрибуту src.
9. Вставляємо цю адресу в рядок браузера і завантажуємо наші субтитри.


Докладніше

07 січня 2015

Оголошується набір розробників народних рецептів


Щоб стали міцними нігті потрібно взяти в однакових пропорціях терту картоплю, зубну пасту, перекис водню і соду.

Мене не дивує такий рецепт, чув і про крутіші. Мене навіть не дивує, що частина з таких рецептів справді працює.

Мене дивує сам процес винаходу такого рецепту. Про нього точно не скажеш, що він випробуваний сторіччями. Зубна паста, перекис водню трохи сучасніші інгредієнти. Значить його хтось тестував, підбирав складники. Я все намагаюся уявити, як якийсь чувак сидів і пробував на собі різні варіанти.

Так, від меду з перекисом краще не стало, значить мед замінимо на соду і додамо картоплі, а ще зубної пасти. Від неї ж зуби міцніше, то чому б нігтям не допомогло? І от цією сумішшю він вкриває нігті і чекає кілька днів, як вони зреагують на такий експеримент.

Звісно, тут одному не впоратися. Треба група відчайдушних експериментаторів. Тоді можна було б швидко перебирати різні хімічні сполуки, до яких можна дотягнутися руками на кухні. Щоб волосся краще росло треба змішати шампунь, олію, доместос, курагу, сіль та крем для рук. Пробуємо. Повипадало. Курагу викреслюємо.
 
P.S. Щодо крутіших рецептів. В моєму хіт-параді на першому місці втоплені та настояні у воді колорадські жуки. Казали, що допомагає від усіх хвороб. Хтось пробував? Чи у вас є крутіші рецепти?

Докладніше

31 жовтня 2014

Страшна казка заснована на реальних подіях

Одного темного-претемного вечора в одному вищому-превищому навчальному закладі йшла пара в дуже заочній групі. І майже на самому початку пари погасло світло. Викладач пішов у темний-претемний коридор увімкнути старий-престарий автомат, який чогось іноді вибиває. Потім вже по світлому-пресвітлому коридорі повернувся в аудиторію. І побачив... Що група заочників ЗНИКЛА.

P. S. Дай їм, Боже, здоров'я.

Докладніше

24 жовтня 2014

10 книг, які мені найбільше запам'яталися

У відповідь на пропозицію Ганки Сонячної.
Книги, які мені найбільше запам’яталися. Це не найулюбленіші і не найкращі книги. Хоча іноді не без того. Просто це те, що врізалося в пам’ять.

1. Достоєвський «Злочин і кара». Цю книгу неможливо забути. І в мене у свідомості вона залишається чорною плямою. Міцна асоціація з враженням від тексту і кольором обкладинки. Читав її чи в 10-му чи в 11-му класі. І тоді в мене виникла думка, що Достоєвський психічно хворий. З часом виявилося, що мої підозри були не безпідставні. Можна глянути тут: http://www.rusamny.com/398/t04%28398%29.htm Нічого більше з Достоєвського не хотів читати. І ніколи більше не перечитував цей роман.



2. Роджер Желязни «Бог світла». В юнацтві перечитував з десяток разів. Стабільно раз в півроку. Зараз боюся повернутися. Боюся розчарування. Нажаль багато з моїх улюблених книжок зараз «не заходять». Особливо це стосується фантастики. Шеклі, Желязни, Хайнлайн - майстри. Але зараз їх тексти сприймаються зовсім інакше.


3. Пелевін «Омон Ра». Книга, після якої я Пелевіна став вважати не просто класним і цікавим письменником, а генієм.


4. Пелевін «S.N.U.F.F» В геніїв є така здатність – передбачати майбутнє. Здається в цій книзі багато відповідей про наше сьогодення. Зараз читати цю книгу обов’язково. Ага і він пророкує капєц рашці. До речі, після цієї книги я перестав читати Пелевіна. От такий парадокс.


5. Булгаков. «Майстер і Маргарита». Десь в часи перебудови, коли ще тільки почало друкуватися все раніше заборонене, я знайшов в школі під партою надруковану на друкарські машинці книгу. Без назви і навіть без початку. Я прочитав лише сторінок з 40. І просто був шокований тим, що прочитав. Це було настільки інакше від того, що ми вивчали у школі. Я не знав хто автор і що це за книга. І лише через кілька років я почав читати Булгакова і впізнав текст. Це була книга «Майстер і Маргарита».


6. Габріель Гарсіа Маркес «Сто років самотності». Обов’язково після цієї книги читати виступ Маркеса на врученні Нобелівської премії. Ну в мене такий зв’язок в голові утворився.


7. Оруел. «1984». Якщо ви хочете зрозуміти шизофренію тоталітарних суспільств – вам сюди. Але тут можна читати будь що з антиутопій.


8. Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц». От чомусь мене ця майже дитяча книжка просто порвала. Колись сперечався зі своєю старенькою викладачкою французької і доводив їй, що це не дитяча книжка і що вона прекрасна. Але вона також не любила Луі де Фюнеса і любила нульові пари. Може це все пояснює?


9. Джек Лондон. Оповідання. В мене таке враження, що я до цих пір можу відчути нічний холод у Доусоні.


10. Лев Кассиль «Черемыш – брат героя». Просто це була перша книга яку я прочитав повністю самостійно і «запійно». Саме після цієї книги, прочитаної ще у початковій школі, я став читати усе підряд. Першу книгу забути неможливо. Хоча її текст я практично вже не пам’ятаю.

Докладніше

13 листопада 2013

Як я працював на партію регіонів

Усі, хто працює в державних установах - працюють на партію регіонів. Злочинна влада і все таке. Усі, хто сплачує податки - працює на партію регіонів. Чого? Бо того.

Так що не треба ля-ля.
А в мене був досвід майже прямої роботи на партію. Це було на минулих виборах до Верховної Ради. У влади виникла геніальна ідея поагітувати по районах області. Але хто прийде на таку агітацію? Лише ті, кого заженуть. Заганяти бюджетників ніби незаконно. Тому вирішили зробити таку собі "ширму". Організували семінари для учителів. А ми, як фахівці, мали ці семінари проводити. А перед нами вступне слово робила влада, де пояснювала історичний момент і все-все-все. Народ сприймав відповідно, іноді навіть в залі гуділи. Як виявилося ця агітація теж була ширмою. Ті, проти кого агітувала влада в цих районах, вибори виграли і виявилися самими "чоткими" пацанами, які тепер голосують згідно курсу партії та історичного моменту. То таке.

Все ж я не про те. Треба було нам їхати "на район". Уявіть, навіть транспорт не дали і грошей на транспорт. Жлоби! Не виділити грошей на святе - на майже законну агітацію? Жлоби! Правда врешті гроші знайшлися. Дали кеш від одного члена партії. Навіть із запасом.
Ми свою роботу зробили чесно. Учили учителів як правильно вчити. Несли просвіту в маси. Не соромно. Влада робила свою посильну справу з кидання населення через плече. Учителі буркотіли, вчилися. Дехто дрімав.
Оскільки ми в грошах виходили в плюсах, вирішено було залишок розділити між учасниками і на маленьку частинку випити кави в одному знаному в Україні придорожньому шиночку. Та хіба могли інтелігентні люди на партійні гроші зупинитися лише на каву? Деруни! І не тільки. І до дерунів. Довелося докладати ще й свої гроші.
І от я вас питаю. Чи може бути така партія нормальною, європейською, законною і народною, якщо навіть доводиться закладати свої гроші після її агітації!?
Це було риторичне питання. І не треба мені писати в коментах правильні відповіді. Ви їх краще намалюйте.

P.S. В шиночку ще й зустріли опозиційну Лесю Оробець із ноутбуком. Якась прямо інтерференція політичних поглядів в навколишньому просторі дня получилася.

Докладніше

06 серпня 2013

Дайджест моїх новин на uareview.com

Як я уже писав, я вигадую новини і їх публікують на uareview.com. Я уже визначав суб'єктивний ТОП-20 вигаданих новин. Але в нього свідомо не включав ті новини, які вигадав я. Тепер публікую дайджест усіх новин, які я вигадав. Планую оновлювати цей допис, додаючи посилання на нові статті.

Українець у виборчому бюлетені поставив світовий рекорд з щільності тексту

У Криму Путін покатався на банані

Федерація футболу Франції пропонує переграти матч Франція-Україна

На тренування львівських «Карпат» прийшли люди спортивної зовнішності

Американський канал HBO розпочинає показ реаліті-шоу про Україну

ВО «Свобода» запрошує євреїв до лав своєї партії

Володимира Путіна визнали найкращим у світі продюсером

На відкритті сесії Верховної Ради виступить голограма Януковича

Львівський метрополітен визнали найкращим у Європі Це одна з найпопулярніших новин. На момент написання цього допису мала більше 2600 фейсбучних лайків і це лише зі сторінки на uareview.com. І вона входить в Top-50 новин на цьому сайті. Хоча претензії на якийсь особливий гумор в статті не було. Так, використав старий мем.

Янукович зареєстрував торговий знак “Покращення” на свого сина

Профспілка рейдерів України втретє за місяць змінила голову Цю новину я лише придумав. Додумав і написав текст Роман Голубовський.

За участь у гей-параді пропонують по 100 гривень

На першотравневій демонстрації активісти ВО “Свобода” і комуністи переплутали прапори

Комп’ютерна система Верховної Ради намагалася захопити владу в Україні

В Козятині викрали секрет приготування вегетаріанської котлети

Ірина Фаріон запропонувала створити Інститут української російської мови

Електронну скриньку Віктора Януковича зламали хакери

Випускний бал депутати Верховної Ради України 6-го скликання відгуляють в “Хаятт”-і

Українських політтехнологів запросили обслуговувати вибори у США

Компанія Abibas оголосила про наміри придбати Adidas

Докладніше

31 липня 2013

Чому я вигадую новини

Я іноді вигадую новини. Майже справжні. Це займає небагато часу. Але все ж, чому я цей час витрачаю? Навіть для себе я цю відповідь дав не одразу. Але зараз я впевнений, що причин цього мого захоплення є кілька.

1. Just for lulz. Тобто по-приколу. Це весело. Іноді сайти новин передруковують вигадану новину і навіть дещо її редагують, викидаючи з тексту зовсім неймовірні речі. Так би мовити приводять у відповідність до реальності. Перша новина, яку я вигадав і яку опублікували на uareview.com, була суто жартівлива.

2. Література. Краще вбивати або підживлювати в собі графомана в такий спосіб ніж писати щось серйозне. Звичайно, не виключено, що згодом внутрішній графоман перемкнеться на щось «серйозніше» ніж блог чи вигадані новини. Але поки що потяг до літератури можна задовольнити і в такий невибагливий спосіб.

3. Сатира. Хочеться вколоти владу, політичні партії, окремих осіб. І чому ж це не зробити, якщо вони так добре підставляються?

4. Альтернативна реальність. Тут складніше. Це спосіб захисту. Зіткнення з нашою реальністю іноді достатньо болюче. Найгірше, що при цьому відчувається повна неспроможність боротися з цією реальністю, змінювати її. Насправді можна, але для цього потрібно більше людей. Кажуть, що ще набої потрібні, але я в це не вірю. Якщо ти залишився наодинці з цією справжньою реальністю, ти намагаєшся від неї утекти. Хтось ловить рибу, хтось дивиться кіно, хтось сидить в соцмережах. А я вигадую альтернативну реальність. І там намагаюся пояснити собі чому відбуваються певні події, чому політики висловлюються певним чином. Не знаю чи це помітно в тих новинах, які я вигадав. Але для себе я такі відповіді здається знаходжу.

5. Катарсис. Якщо альтернативною реальністю вдається дати собі відповідь, нехай навіть дещо ірраціональну, стає легше. Сміх лікує і подовжує життя. Щоправда кажуть, що сатира такої властивості не має. І не завжди подовжує це життя, особливо тому, хто текст написав.

У вигадуванні новин не все просто. Наприклад, потрібно поєднати логіку і гумор, знайти больові точки суспільства, скласти простий і зрозумілий текст. Але насправді у вигадуванні новин найскладніше витримати конкуренцію з боку держави. Якщо уважно подивитися телеканали, почитати заголовки новин, обов’язково виникне питання: «Чи раптом ці новини не вигадані?» І звісно після певних роздумів ви зрозумієте, що ці новини вигадані. Тільки на вищому, професійнішому рівні. Вони добре підібрані, продумані, розставлені в сюжетних лініях. В мене був випадок, коли я придумав прикольну новину, а тут раптом держава мене випередила і мою вигадану альтернативну реальність зробила справжньою. Якщо ви вигадуєте новини, то поспішайте, тому що держава може будь-яку неймовірну новину зробити реальністю.

А ще мене турбує нездатність людей критично мислити. Рада Європи визначила 5 ключових компетентностей, якими «повинні володіти молоді європейці». Серед них – здатність критично сприймати інформацію. Дивно, коли явно вигаданий текст сприймається читачами як абсолютно правдивий. Я не знаю чия в цьому провина. Чи цих читачів, чи нашої держави, яка привчила до явно неадекватних новин. Але хіба неадекватні люди (краще б сказав «персонажі») можуть продукувати адекватні новини? Ви ж чули новину про те, що «Автодор» навесні відремонтував 98% доріг? Звичайно, після цього будеш вірити будь-якій нісенітниці.

Мої принципи вигадування новин:

1. Логічність події.
2. Збалансованість висвітлення вигаданих дій та поглядів опозиції, окремих політичних партій та влади.
3. Приховування дрібних жартів – у прізвищах вигаданих героїв, малопомітних текстах, формулюванні думок тощо.
4. Відповідність вигаданих фраз стилістиці викладу думки реальних персонажів.
5. А, ну да, ще й це все має бути смішним.

Докладніше

26 липня 2013

Прийом статей до збірника "Проблеми сучасного підручника"

національнА академіЯ педагогічних наук України
Інститут педагогіки
Інформаційний лист

Шановні колеги!
Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України оголошує прийом статей до чергового випуску збірника наукових праць «Проблеми сучасного підручника» з подальшим проведенням науково-практичної конференції в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: м. Київ, вул. Артема, б. 52–д, каб. 410 (актова зала). Дату проведення конференції буде повідомлено додатково.
Термін прийому статей – до 01 жовтня 2013 року
До збірника приймаються статті, які присвячені проблемам створення і використання підручників й електронних засобів навчання.
Статті, у яких недотримано нижчевказаних вимог, або надіслані без рекомендації, не розглядатимуться!

Статті, які подаються на розгляд редколегії повинні бути написані українською, російською або англійською мовою, ретельно відредаговані та відповідати вимогам, які ставляться до фахових наукових статей («Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» Постанова Президії Вищої Атестаційної Комісії України від 15.01.2003 р. №7-05/1 (Бюлетень ВАК України, №1, 2003, с. 2).
На електронну адресу редколегії збірника zbirnyk_PSP [at] ukr.net слід надіслати (обов’язково вказати тему електронного листа «Збірник «Проблеми сучасного підручника»):
1. Електронну версію статті, оформлену згідно із вимогами (див. нижче). Назва файлу: прізвище автора_стаття.doc .
2. Відомості про автора, що включають: Прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, поштова адреса, контактний телефон та електронна адреса. Назва файлу: прізвище автора_відомості.doc .
3. Електронну версію (скан або фото) рекомендації до друку статті у збірнику від профільної лабораторії або кафедри, засвідчену печаткою установи. Назва файлу: прізвище автора_рекомендація.jpg (aбо .pdf)
Крім цього, роздруковану версію статті та відомостей про автора, а також оригінал рекомендації слід надіслати поштою на адресу Інституту педагогіки НАПН України (з приміткою «Збірник «Проблеми сучасного підручника»).
Інститут педагогіки НАПН України, вул. Артема, б. 52–д, м. Київ, 04053.
Вимоги до статей:
-       Статті до збірника повинні мати елементи, що відповідають постанові Президії ВАК України від 15.01.2003 року № 7-05/1:
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.
Формулювання цілей статті (постановка завдання).
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.
Список літератури.
-       Матеріал слід підготувати у форматі MS Word, розмір сторінки А4 (верхнє, нижнє і праве поле – 2 см, ліве поле – 3 см), міжрядковий інтервал - 1,5, шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 14 кегль.
-       Абзацний відступ ставити автоматично 1,25 см. (Увага: не допускається створення абзаців за допомогою пробілів чи клавіші Tab).
-       Текст вирівнюється по ширині.
-       В тексті слід розрізняти тире і дефіс. (Увага: не допускається їх взаємна заміна).
-       У статті слід використовувати лапки «». Використовуйте їх для цитат, назв творів тощо. Для внутрішньоцитатного виділення використовуйте лапки “”.
-       Посилання давати за зразком [2, с. 45], [3, с. 5; 5, с. 67].
-       Рисунки, виконані у Word, мають бути згруповані і являти собою один графічний об’єкт. Усі ілюстрації треба подавати в чорно-білому варіанті або у градаціях сірого кольору, можна використовувати інші способи заливки (узор).
-       На першій сторінці зверху зліва розміщується УДК, наступний рядок (вирівнювання по центру) великими літерами назва статті, після цього через рядок (вирівнювання по центру) ініціали та прізвище автора, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, e-mail. З наступного рядка – анотація та ключові слова українською мовою (приблизно 5-7 рядків).
-       Список літератури подається під назвою Література. (Нумерувати джерела за абеткою, не використовуючи функцію «Список».) Оформлюється список літератури за останніми вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5. – С. 26–30; Бюлетень ВАК України. – 2011. – № 11. – С. 11–19).
-       Список літератури подати також в романському алфавіті (латиницею) (зразок подано нижче).
-       В кінці статті розміщуються анотації та ключові слова російською та англійською мовами. На початку анотації слід подати відповідною мовою прізвище автора, його ініціали та назву статті. Увага: анотація англійською мовою має бути розширена. Її обсяг – до 150 слів.
Для співробітників Інституту педагогіки НАПН України публікації безплатні.

Зразок оформлення списку літератури в романському алфавіті (латиницею):
Лаврова І. Соціокультурні зміни в Аргентині в умовах економічних реформ 90-х рр. ХХ ст. // Схід. – 2012. – № 5. – С. 104-111.
1. Автори (транслітерація), назва статті у транслітерованому варіанті, переклад назви статті англ. мовою, у квадратних дужках назва джерела (транслітерована), вихідні дані з позначеннями англ. мовою або лише цифрові.
Приклад:
Lavrova І. Socioculturni zminy v Argentini v umovah economichnyh reform 90-h rokiv XX stolittia [Social and cultural changes in Argentina in terms of economic reforms 90”s of the twentieth century] (2012) East. Analytic and informative journal; 5 (119), pp. 104-111.
2. Автори (транслітерація), переклад назви статті англ. мовою, назва джерела (транслітерована), вихідні дані, вказівка на мову статті (у дужках).
Приклад:
Lavrova І. Social and cultural changes in Argentina in terms of economic reforms 90”s of the twentieth century (2012) East. Analytic and informative journal; 5 (119), pp. 104-111 (ukr).
3. Автори (транслітерація), назва джерела (транслітерована), вихідні дані, вказівка на мову статті (у дужках).
Приклад:
Lavrova І. (2012) East. Analytic and informative journal; 5 (119), pp. 104-111 (ukr).

Докладніше