Чорнобиль

Серіал Чорнобиль неймовірний. Але це художній серіал. Не документальний. Там є порушення у відтворенні історичних подій.

Наприклад, гелікоптер насправді впав не в перший день після аварії, а восени. Уляна Хомюк – це взагалі вигаданий персонаж. Вона є збірним образом фізиків, які вивчали причини вибуху реактора.

І це сумно. Тому що в суспільній свідомості формується неправильне уявлення про певні події. Та все ж автори робили не документальний фільм, а художній серіал. І вони зробили неймовірне дослідження. Вони вражаюче точно відтворили побут тих часів, дух епохи, та поведінку радянських чиновників.

Їх глибокий підхід навіть виразився у згадці про Голодомор з вуст бабусі, яку примушували евакуюватися із зараженої зони. І ця бабуся реальна. І у неї справді вбили корову. Про неї є свідчення учасників подій!

Та які ж причини помилок? Рекомендую послухати подкасти від авторів серіалу, в яких обговорюються різні нюанси створення цього фільму: https://www.youtube.com/watch?v=rUeHPCYtWYQ

Так от автори іноді пом’якшували події, тому що вони вважали що в деякі речі глядачі точно не повірять. Іноді свідомо йшли на неточності. Щось прибирали, щось додавали, десь вносили якісь зміни. Тому що є певні вимоги жанру та хронометражу серії.

Щоб зрозуміти епоху, Крейг Мезін читав книги, говорив зі свідками. І судячи із подкаста він реально зрозумів, що відбувалося, як поводили себе люди, які були характери у діючих осіб. Дещо для нього було дивним. Наприклад, він здивувався, коли з’ясував, що в СРСР не було спеціальної їжі для котів. І у серіалі є епізод, коли годують кота.

Також йому було складно зрозуміти чому люди йшли на ліквідацію аварії, знаючи про страшну небезпеку. Він каже, що в США просто б огородили територію і назавжди її закрили, а людей на смерть не посилали б.  Причинами, чому в СРСР було інакше, він вважає благородство простих людей та промивання мізків. Втім чиновників та уряд він впевнено називає безпринципними та брехливими.

Також мені сподобалася його думка щодо причин аварії. З усього, що я читав про Чорнобиль, саме така думка і випливає. Крейг Мезін у подкасті каже, що причина аварії – радянський стиль мислення, запопадливість перед керівниками, перекладання відповідальності на інших, бюрократизм, необхідність підтверджувати свою лояльність. Технічні причини – другорядні.

Усіх вражає точність у відтворені в серіалі побутових деталей. Справді це все досліджувалося, купувалося, моделювалося. Як сказав Крейг, дуже допомогла типовість одягу та речей у Радянському Союзі. Тобто у пожежників був лише один тип шолому, а не набір шоломів різних брендів, як на Заході. Автори були одержимі точністю відтворення речей. Це цитата.

Багатьом ріже вухо часте звернення «товариш» у серіалі. Так от у перших версіях сценарію, слово «товариш» вживалось значно рідше. Наприклад, до члена уряду зверталися за прізвищем - «Щербина». Але консультанти пояснили, що так не могло бути. Офіційне звернення мало звучати як «Товариш Щербина». Крім того для англомовного глядача було б важко сприймати на слух слов’янські імена та по батькові. Тому і замінили на «товариш». Взагалі Крейг у подкасті кілька разів виправляє журналіста і вчить як правильно вимовляти деякі імена і прізвища. Це теж свідчення певного рівня.

Уже після перегляду першого епізоду у глядачів виникли питання щодо достовірності деяких фактів. Але це все було! В серіалі дещо навіть пом’якшували. Пожежники дійсно видиралися на самий верх будівлі енергоблоку. У декого з них не було шоломів і захисного спорядження і вони працювали у футболках. Вони дійсно брали до рук надзвичайно радіоактивний графіт. Люди дійсно вийшли на місток вночі, щоб гарно роздивитися пожежу. Та багато іншого.

Тому дивіться цей фільм не як документальний, а як художній. Але художній з неймовірним відтворенням деталей та духу епохи. І пам’ятайте, що не дивлячись на купу історичних неточностей – все так і було!

Докладніше

Про найбільшу помилку людства

Людство багато в чому помиляється. Але ми якось долаємо наслідки цих помилок і поки що продовжуємо розвиватися. Але є одна помилка, яку вже напевне не виправити. Критична помилка.

Ми вирішили залишити по собі згадку у Всесвіті. Для цього у космічний апарат «Вояджер-1», який запустили у 1977 році і який уже знаходиться на відстані більше 20 мільярдів кілометрів від Землі, поклали спеціальний носій інформації. І ні, це не флешка чи дискета чи ще щось подібне. Це грамплатівка. Грамплатівка з золота. Ну нехай не зовсім грамплатівка. Там крім звуку записано і зображення. Втім принцип запису той самий, як і на грамплатівках. На одній стороні платівки вигравірувано крім деякої базової інформації інструкцію в картинках як переглянути чи прослухати цю «грамплатівку». На платівці записано звуки природи, голоси людей, музика. А ще вітання різними мовами, зокрема, й українською. Уявіть собі, це звернення українською мовою до інопланетян, які, можливо, колись, навіть хай через мільярди років, зловлять цей космічний апарат.

А щоб інопланетяни майбутнього знайшли рештки нашої цивілізації, або хоча б рештки нашої Сонячної системи, на платівці є гравірування з координатами нашого Сонця. Координати прив’язані до 14 потужних пульсарів. Цей фрагмент на малюнку виглядає як крапка, з якої відходять промені різної довжини. По співвідношеннях довжин променів можна визначити відстані від нашої зірки до цих пульсарів.

Але ми помилилися і вказали там неправильні відстані. Тобто в координатах нашої Сонячної системи у галактиці є помилка. І це є найбільша помилка людства. Тепер нас не знайдуть. Хіба що випадково.

Учіться, помиляйтесь, але виправляйте свої помилки вчасно.

Зображення/Image: By NASA/JPL - The Sounds of Earth Record Cover, Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=137443

Докладніше

Фальсифікація історії або як я перестав вірити підручникам з історії

Я люблю історію і терпіти не можу порушень логіки. І так було завжди. Навіть у школі.

Історія була одним із моїх найулюбленіших предметів у школі. І я читав не тільки підручник, а й купу художньої літератури про історичні події. І, ВНЄЗАПНО, радянська історія містила певні нестиковки. А як же інакше, якщо частина подій була вигадана, а частина забута? А додати сюди ще емоції і пропаганду. Взагалі зашибісь коктейль виходить.

Перша дрібниця, яка підкосила моє уявлення про радянську історію, зачепила мене десь у 6-му класі. Ми завжди вчили, що наша країна... А до речі, яка наша країна? СРСР? Чи Росія? Чи Україна, яка весь час мріяла об’єднатися з Росією? Чи Київська Русь, яка була чи Руссю, чи Київською? Ладно, проїхали. Так от, «наша країна» була наймирнішою у світі. Ми ніколи ні на кого не нападали. Першими. Цим постулатом були пронизані шкільні підручники з історії. Зараз я знаю, що саме такий постулат характерний тоталітарним суспільствам. Але тоді я просто відчув якесь порушення логіки і наївно підійшов до вчительки історії та запитав як це так, що ми ні на кого не нападали, а от у Афганістані воюємо. Відповідь виявилася простою – ми просто допомагаємо народу Афганістану і це наш обов’язок. Ну вам непевно це вже щось нагадує, правда? Я, коротше кажучи, повівся на цю відповідь. Але в мене був заготовлений ще один епізод. Князь Олег! Він же реально «прибив щит на воротах Царьграду». Тобто напав на Візантію! Хай тисячу років тому, але ми все ж таки на когось напали. Значить ми не сама мирна нація. І тут вчителька почала нервувати. Ні, вона мені щось пояснила про те, що це було дуже давно, що були інші часи. Але явно нервувала. Я зараз, як вчитель, її розумію. Справді, гарно і майже логічно вибудуваний світ, до якого в неї теж, напевно, були питання, трошки хитнувся. Я більше питань їй не задавав але в голові в мене вже якась заноза залишилась – «тут якась фігня».

Друга дрібниця – це радянський підручник з історії України. Що роблять школярі, коли отримують новий підручник? Звичайно його переглядають. І я підручник з історії України теж переглянув. А він нецікавий. А чому нецікавий? А тому що там було мало подій. Наприклад, що відбувалося в 30-х роках 20-го сторіччя? В цьому підручнику лише індустріалізація. І все. ДЕСЯТЬ РОКІВ нічого не відбувалося. Де все пропало? Ми що десь в якусь діру в часі провалилися? Нічого не було, нічого не сталося! З історії вирізали 10 років! І це теж для мене було якоюсь занозою в голові, яка ніяк не хотіла зникати.

Третя дрібниця – підвищений рівень смертності у 1937 році. Ми ж роки життя різних радянських діячів вчили. А вони чогось масово мерли саме в 1937 році. От як ніби якась пошесть була. А від чого мерли не було написано. А це ще ж далеко не про всіх діячів писали. Частина взагалі з історії зникла.

Четверта дрібниця – це події, які ми в школі не вивчали. Я прочитав багато книжок про війну. І ці книжки повністю відповідали радянському погляду на історію. Опис постатей, подій, подвигів (частини з яких взагалі ніколи не було, як, наприклад, 28 панфіловців) був достатньо яскравим, емоційним. Але вся проблема в деталях. Дуже дрібних. До прикладу, головний герой раптом побіжно згадує, що його командир брав участь у Фінській війні. Що-що!? Якій Фінський війні? З ким воювали? Хто на кого напав? Коли? І ні, в підручниках нічого про це не було. Ніякої Фінської війни. Хто в ній переміг? Чому воювали? Нічого не було. І це мені реально виносило мозок. Якась подія, та що там подія, ціла війна і раптом її ніде немає. Як я мав ставитися до історії після цього? І ставився я, звісно, з підозрою. А ці дрібниці накопичувалися. Ми ж знали, що воював лише Радянський Союз, а союзники просто чекали хто переможе. І знову ж таки, саме в художній літературі я зустрів згадки про військові дії у Африці, про Перл-Харбор. І лише після розвалу СРСР читав про Дюнкерк чи про висадку союзників у Європі.

П’ята дрібниця – початок другої світової війни. Війна почалася в 1941 році. Це ми чітко знали. А потім нам кажуть, що вона почалася в 1939 році. Це як? Тобто до нападу на СРСР війна тривала майже ДВА РОКИ!? Як? А ми що? Світова війна йде, а ми спостерігаємо і чекаємо хто переможе? Але ж це американці і британці чекали хто переможе! Логіка!!! Ти де!? Це теж виносило мозок.

То може це все не дрібниці? Це лише те, що на поверхні. Це те, що міг побачити простий радянський школяр. А як копнути глибше, а як почитати мемуари, а як отримати доступ до документів? Це точно не дрібниці.

Тому коли я бачу чиїсь заклики не фальсифікувати зараз історію війни, то хочу плюнути їм у обличчя. Бо я знаю, що таке фальсифікувати історію. Бо ці скалки, які засіли мені в мозок ще у школі, я пам’ятаю до цих пір.

Впевнений, що ми ще не все знаємо про війну. Бо в Росії архіви про війну засекретили ще на багато років. Бо мій дід не любив радянські фільми про війну. Бо мій дід не хотів розказувати про війну.

Вічна пам’ять усім загиблим. Ніколи знову...

Але знову...

Докладніше

Queen Bohemian Rhapsody і марожєноє

Про фільм і трохи більше. Купа подяк і злий висновок.

Queen, напевно перший рок-гурт, який я почав слухати. Не суперфанат, та все ж трохи знаю історію гурту, пісні. Першу збірку найкращих пісень квінів десь у 1992 році записав мені Руслан Токалюк (дякую, пам’ятаю). На жовту касету BASF! Так, я пам’ятаю! Та слухати рок мене привчив Микола Геплюк (дякую, Калян!). І ще трохи додатково вплинув Андрій Корнілов (касети зі Scorpions здається разом з тобою купували?). Це майже усі, хто сформував мій смак. Остаточний вплив, вирішальний штрих зробив, як не дивно, Сергій «Кузя» Кузьмінський – лідер Братів Гадюкіних. Я слухав різний рок. Зокрема і російський. Усі ці Чайф, Агата Крісті та подібне. І читав блог Кузмінського. Якось там в коментарях хтось щось хороше сказав про російський рок. Відповідь Кузі була жорстка і однозначна. Щось типу «русскій рачок –гавно». Мене це різануло. Ну як так? Ну є ж… Ну є цікаві… Ну гарна музика є в… Ну сенс філософський є в текстах… А потім раптом БА-БАХ! НІЧОГО ТАМ НЕМАЄ!!! Ну і на цьому мої смаки сформувалися остаточно, навіть не зважаючи на те, що потім для себе відкривав багато класних пісень та гуртів. Звісно західних чи українських. Чого і вам бажаю. Додам, що я не знавець рок-музики, я не розуміюся на стилях і цьому всьому але в машині в мене грає Радіо Рокс, в телефоні крутиться рок, мелодії дзвінків в телефоні Mad Heads та Metallica. Ну і дітям регулярно хоча і дозовано вмикаю Red Hot Chili Peppers.

На «Богемьску рапсодію» хотів піти але щось поточні справи відволікали. На щастя все ж вдалося вирватися. За додаткову мотивацію дякую Валі Повзун (дякую, приємно зустріти колегу, яка шарить в темі). На «Богемьску рапсодію» варто йти. Рекомендую. Навіть якщо ви не фанат року. Навіть якщо в кінотеатрах вже припинили цей фільм показувати. Все ж варто подивитися. Якісна робота. Ну нехай там є окремі відхилення від реальної історії. Варто. А ще в мене була хороша компанія в кінотеатрі (дякую Лена, радий що тобі сподобалося).

Все класно!

Але є одна штука, яка просто рве мене на шматки та розпалює шалену ненависть.

1985 рік. Концерт Live Aid. У фільмі все класно показано. Концерт дивиться більше мільярда глядачів! Queen розриває публіку. По справжньому крута музика. Музика, яку слухають люди і до сьогодні. В мене їх пісні і зараз в телефоні. Легенда! А що в цей час робив я? І я, і уся країна? 1985 рік! Ми, сука, ходили строєм на «параді октябрятських військ» у формі морячків. Чули Лєщєнка і Кобзона, І хоронили Чєрнєнка. Реально, сука, в нас навіть в школі вихідні робили, тому що траур був за гєнсєком КПСС. Ненавиджу!!! А ще згадав! Ми в той час їли «найсмачніше савєцкоє марожєноє»! Гори воно, сука, синім полум’ям! Люди таку музику писали! Рвали мільярдну аудиторію! А тут марожєноє, Чєрнєнко, октябрята. Тварі! Нахєр СССР!

Слава Україні!

Докладніше

Як зловити космічного сонячного зайчика. Інструкція.

Ловити можна десь до кінця липня. І більше НІКОЛИ цього явища не буде.

Сьогодні (7 липня) ввечері в 22 години 57 хвилин 40 секунд на півночі майже над самим обрієм на кілька секунд спалахне зірка. Це і буде космічний сонячний зайчик. Є шанс його зловити.

Щоправда умови для того, щоб його зловити не дуже хороші. Ще занадто яскраве небо і дуже вже низько над обрієм. Можуть закривати дерева, пагорби, будинки.

Трохи кращі умови будуть 8 липня. Тоді спалах космічного зоряного зайчика буде о 23 годині 2 хвилини 19 секунд. Спалах знову буде над самим обрієм але вже на заході. Якраз десь в цей час чад самісіньким обрієм буде Венера. Космічний сонячний зайчик має бути яскравішим за Венеру.

Тепер про те, звідки беруться космічні сонячні зайчики і чому незабаром вони зникнуть назавжди.

Навколо Землі обертається багато супутників зв’язку з угрупування Iridium. Вони мають антени такої величини і такої конфігурації, що час від часу працюють як дзеркала і відбивають сонячне світло в сторону поверхні Землі. Працює це точно так само як утворення сонячних зайчиків під час дитячих ігор. Так от світла пляма (сонячний зайчик) рухається по поверхні Землі і цей рух можна точно спрогнозувати. Для спостерігача на Землі це виглядатиме як кількасекундний спалах у небі. І це справді дуже яскравий спалах. За яскравістю він часто поступається лише Місяцю. Чесно, виглядає це шикарно.

Змодельований спалах на анімації:

Але супутники старої конструкції поступово замінюють на нові. У них інакша конструкція антени і вони не утворюють сонячних зайчиків. Повністю процес заміни супутників Iridium завершиться до кінця липня. Тому ера космічних сонячних зайчиків, яка тривала кілька десятиліть, добігає кінця.

Вдалого полювання на зайців і чистого безхмарного неба!

Розклад, програмне забезпечення і т.д. гарно гуглиться за запитом "Iridium flare"

Докладніше

Невідома аварія з ракетним паливом біля Хмельницького

Як і обіцяв, напишу про невідому аварію з високотоксичним компонентом ракетного палива, яка сталася неподалік від м.Хмельницького. Я про цю аварію чув ще в дитинстві. Але ніколи ніде не зустрічав інформацію про те що сталося. Та й сам забув. Згадав зовсім випадково. Просто читав публікацію Dorje Batuu (Andrey Vasiliev) у фейсбук. Там якось мимохідь згадувалося про токсичність ракетного палива. І пам’ять одразу підкинула спогади про аварію, що сталася поруч з моїм селом. Вдалося встановити події, що сталися тоді. Дякую за консультації очевидцям Г.Суховірській та Л.Юрчишиній, а також за інформацію про компоненти ракетного палива Sergiy Fakas. 

Рис. 1. Місце аварії та відстань до околиці м.Хмельницького

У вересні 1975 року на залізничному переїзді біля станції Богданівці, а це в 6 км від східної околиці м.Хмельницького (координати) маневровий тепловоз ушкодив цистерну, яка везла на «ракетну точку» один з компонентів ракетного палива, а саме окислювач. Аварії з окислювачами в СРСР були декілька разів. На території розташування 19 ракетної бригади у м.Хмельницькому (саме та східна околиця) навіть поховані загиблі у 1963 році в с.Капустин Яр семеро ракетників. Тоді саме викид 150 кг окислювача (76% азотна кислота) призвів до жертв.

Рис. 2. Місце поховання загиблих у 1963 році ракетників 19 РД.

В 1975 році аварія була значно менших масштабів. На самій цистерні фактично була подряпина але через неї почав витікати окислювач. Я не фахівець, та згідно з цими описами  та наслідками аварії це були якісь азотні сполуки – напевно азотний тетраоксид (N₂O₄), можливо розчинений в азотній кислоті (HNO₃). Азотний тетраоксид (тетроксид діазоту) використовувався у радянських бойових ракетах. В той період 19 ракетна дивізія якраз завершувала переозброювання на ракетний комплекс УР-100Н (SS-19). Тому справді могли підвозити окислювач до шахтних пускових установок. Транспортувався окислювач залізничними та автомобільними цистернами з надлишковим тиском. Він вважається високотоксичною речовиною. Людей, які знаходилися поруч з місцем аварії забрали у військовий шпиталь з опіками дихальних шляхів. Принаймні про одну людину знаю, що проблеми з дихальними шляхами залишилася на все життя.

Вітер був в сторону села Копистин. Від місця аварії до центру села десь 2,5 км. Очевидці кажуть, що в небі була яскраво руда (кольору цегли) вузька смуга з різко окресленими, як під лінійку, краями. Десь в середині села кольорова смуга почала осідати.

Рис. 3. Орієнтовний напрям токсичної смуги в повітрі (жовтий сектор) та орієнтовна пляма токсичного осаду в с.Копистин (рожевий колір)

По селу забігали солдати у протигазах. Вони кричали, щоб люди ховалися в льохах та підвалах. Казали, що треба обов’язково зробити вологе прибирання. Насправді далеко не усі ховалися. Багато людей копали на городах картоплю, йшла худоба з поля, яку потрібно було зустрічати. Хтось просто заходив в хату і перечікував це все, хтось залишився на городі і продовжував працювати.

На наступний день уся трава була як в іржі. Цей іржавий колір зник після дощу.

Ніякого інструктажу чи огляду людей не здійснювали. Напевно аварію вважали несерйозною. Командир 19 ракетної дивізії, до якої належала шахтно-пускова установка поруч з селом, Єгоров В’ячеслав Федорович, саме в вересня 1975 року отримав підвищення і став першим заступником командуючого 53 ракетної армії.

Місцеві кажуть, що наступні роки у селі почастішали онкологічні проблеми. З’явилися випадки онкології щитовидної залози, які до Чорнобильської аварії вважалися вкрай рідкісними. Важко сказати, чи це було пов’язано з цією аварією, чи щось ще траплялося. Все ж поруч з селом була розташована шахта пускової установки міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними зарядами.

Джерела

Лекция по ЖРТ (жидкие ракетные топлива)

История 19 ракетной дивизии

Раково – микрорайон ракетчиков / Фотокартки на Yandex, тому можливо не відображатимуться.

Біографія генерал-лейтенанта Єгорова В’ячеслава Федоровича

Докладніше

ТЕРМІНОВО! ШОК! Уточнення про поширення наркотиків у школах!

"Родители должны знать об этом наркотике. Это новый препарат, известный как "земляника". "В настоящее время в школах очень страшно, что все мы должны знать". Ребёнок съел это думая, что это конфета, и его доставили в больницу в тяжелом состоянии".

Стиль повідомлення та помилки такі ж як в оригіналі. Повідомлення поширюється в месенджерах та соціальних мережах у батьківських групах. Хтось вже навіть щось чув і бачив. Правда не самі, а їм хтось розказував. До повідомлення додається зображення:

Одразу виникає кілька питань до бізнес-моделі. Невже так вигідно безкоштовно роздавати наркотики, ризикуючи, що тебе зловлять? Напевно ж і так клієнтів вистачає. І навіщо роздавати такий сильний і небезпечний препарат, ризикуючи втратити майбутніх клієнтів і "спалитися".

Простий пошук в інтеренеті одразу показує, що тема не нова. Географія цих повідомлень і картинок достатньо широка: Росія, Тайвань, Канада, Мальдиви.

Тоді виходить, що це хтось організував таку глобальну акцію на всій планеті. Малоімовірно.

Швидко переглянувши знайдені посилання, з'ясовуємо, що інформація про поширення наркотиків у школах таким способом -це фейк.

Наприклад, поліція Мальдивів з цього приводу звернулася до громадськості щодо поширення дезинформації в соціальних мережах (Maldives Police Service has appealed to the public against spread of misinformation on social media.)

Або ось повідомлення від 27 вересня 2016 року з Владивостоку "Родители Владивостока бьют тревогу из-за старой "утки" про жвачки "с наркотиками". Теж, як бачимо, фейк.

Які висновки?

1. Будьте обережні з інформацією. Перевіряйте її. Це дуже просто зробити - гугліть.

2. Не зайве поговорити з дітьми і нагадати, щоб вони в чужих людей нічого не брали і нікуди з ними не йшли.

P.S. Особливо критично ставтесь до інформації, яка починається зі слів "Терміново!", "Шок", "В мережі знищують інформацію про це", "Від нас довго приховували"
Докладніше

Ядерні вибухи в Україні

Скільки в Україні було ядерних вибухів? ДВА! Аварія на Чорнобильській АЕС це не ядерний вибух. Я лише зараз взнав про ці два вибухи. Дивно, мені ж стільки рефератів писали про ядерну енергетику та ядерну безпеку. Я сам скільки всього читав. І ніколи раніше ця інформація не траплялась мені. І тільки зараз читаючи новини з АТО випадково натрапив.

Коротко про ці вибухи.

Об'єкт "Факел". 9 липня 1972 року у Харківській області щоб загасити газовий факел, який палав на родовищі цілий рік, був підірваний ядерний заряд потужністю 3.8 кілотон. Газовий факел не згас. Його змогли загасити через декілька місяців традиційними методами.

Стаття у Вікіпедії.

Об'єкт "Кліваж". 16 вересня 1979 року у Донецькій області у східній стороні Єнакієво на шахті "Юнком" для зменшення раптових викидів вугілля, породи та газу, на глибині 900 метрів підірвали ядерний заряд потужністю 0,2-0,3 кілотони. Результат був загалом позитивний. Справді стало менше небезпечних викидів газу. Але деякі дослідники вважають, що такого ж результату можна було добитись й іншими методами.

Стаття у Вікіпедії.

На шахті "Юнком" і донині спостерігають за радіаційним фоном. Принаймні мають спостерігати. Зараз шахта на окупованій території. Шахта закрита ще у 2002 році. За повідомленнями у соціальних мережах, на ній майже перестали відкачувати воду. Тому існує небезпека, затоплення радіоактивних зон. Екологи стверджують, що далі ця вода може потрапити і в Авдіївку, і в Бахмут, і навіть у Харківську область.

Докладніше

1943 рік. Йшов другий рік війни

Йшов 1943 рік. Війна для Радянського Союзу тривали вже два роки. Хоча для деяких країн війна розпочалася майже 4 роки тому. Позаду була оборона Москви, Сталінградська битва, Ржевська битва, мільйони загиблих. Попереду – Курська дуга, взяття Берліну, перемога.

Як жило тоді радянське суспільство?

Клавдія Шульженко час від часу їздила до Німеччини на концерти, які відбувалися у концертному залі в Рехстазі та на корпоративи, які організовувалися для власників заводів, на яких вироблялися танки та літаки. Навіть отримала почесну нагороду за кращу іноземну пісню. Її звичайно потім розстріляли.

Один з футболістів московського Торпедо підписав контракт з ФК Дрезден. Він заявив, що у футбол в СРСР грати важко. Частина його команди пішла на фронт, а частина разом з іншими працівниками автозаводу імені Фрунзе була евакуйована до Туркменістану. А сім’ю треба ж чимось годувати. Хто його осудить? Його звичайно потім розстріляли.

Частина депутатів Верховного Совета СССР закликала до мирного розв’язання військового конфлікту на заході СРСР та наголошували на неприпустимості бойових дій у мирних містах, наполягали на відсутності бойових частин вермахту на окупованій території України та Білорусії. Їх усіх звичайно потім розстріляли.

Певною популярністю користувалися німецькі фільми та музика. І хоча в деяких німецьких фільмах показували радянських військових як бандитів та все ж після недовгого обурення покази в кінотеатрах продовжувалася. Глядачі казали, що вони поза політикою. Їх всіх на виході звичайно заарештовували і потім розстрілювали.

Один пересічний громадянин написав, що Сталін – грузинський барига. Його звичайно потім розстріляли.

Газета «Правда» оприлюднила список журналістів, які отримали акредитацію у відомстві Йозефа Геббельса. Заступник міністра інформації СРСР засудила цю публікацію. Журналісти обурилися. Вони виборювали своє право на професію. Вони мусили співпрацювати з владою на тимчасово окупованих територіях. Звичайно, їх ніхто не пустить у концтабори та не запросить відвідати розстріли радянських полонених. Але ж можна буде зняти сюжети про те, як німці лагодять дороги, про наслідки радянських артобстрілів. Це ж такий матеріал! Їх усіх звичайно потім розстріляли точно за списком. І зам міністра теж. І міністра.

P.S. Слабке місце кожної аналогії – це те, що це лише аналогія.

P.P.S. Тема Лейпцизької шоколадної фабрики не розкрита.

Докладніше

Мультимедиа мир в облаках - Nyukers Multimedia Cloud World: Индикаторы приборной панели автомобиля.

Мультимедиа мир в облаках - Nyukers Multimedia Cloud World: Индикаторы приборной панели автомобиля.: Всем привет. Настроение почти весеннее. Уже март, еще бы градусов десять в плюс и будет здорово. Ну пока радуемся весеннему солнышк... Анонс Докладніше
Докладніше

КВН як дзеркало російського суспільства

Колись давно чув байку, що в США був спеціальний відділ ЦРУ, в якому щодня  аналізували випуски радянської програми «Время». Текст, паузи, відеоряд, відсутність новин про певних людей чи події давали змогу зрозуміти що коїться в верхівці партноменклатури. Але мені здається, що значно краще аналізувати жарти, та й загалом гумор. Я, наприклад, завжди любив дивитися КВН. Зараз кажуть, що він вмер. І я майже погоджуюся. Тобто справді, пацієнт швидше мертвий, ніж живий. Але аналіз його життєдіяльності дає змогу частково зрозуміти, що відбувається в російському суспільстві. Хоча сам аналіз ускладнюється відношенням до тих, хто з’являється на  екрані. Ось  Ернст, руки якого по лікоть в крові від брехні його телеканалу. Ось Гусман, який вів прес-конференцію Януковича в Ростові. Якось сміятися не хочеться. І дивитися теж. Тому на глибину аналізу не претендую.

Що ж можна аналізувати?

1. Жарти. Ті хто придумують жарти мають орієнтуватися на публіку і на журі. Вони намагаються передбачити реакцію людей. Тобто тут можна побачити певні настрої, які панують у суспільстві. Те, що люди не хочуть чути, навряд чи команди включать у свій виступ. Хоча й трапляється сатира. Правда рідко і обережна. Звісно, жарти відбирає не лише команда, а й режисери трансляції. Якась крамола точно не пройде. Думаю, що тут правильніше говорити про самоцензуру.

2. Наявність в залі і журі певних людей. Глянув останні випуски і бачу, що з журі зник Михайло Єфремов. Чесно кажучи, він і так там довго тримався.

3. Реакція глядачів. Що російський глядач вважає смішним? На що він реагує слабко?

Для мене зміни в настроях росіян і розквіт імперського мислення стали очевидними саме завдяки КВН. Десь в 2000 чи 2001 році у команди «Кубанские казаки» був жарт: «Войдет ли Россия в НАТО? Войдет. По самые Нидерланды». І якась дивна, істерично-весела реакція глядачів. Все стало зрозуміло.

Що ж зараз? Коротко.

Початок 2014 року. Кримнаш. Патріотична істерика.

Початок 2015 року. Криза в Росії. Жарти патріотичні. Реакція залу значно слабша. Жарти про рубль смішні. Публіка сміється мало.

Кінець 2015 року. Здається до них щось починає доходити. Тут я побачив уже адекватних росіян. Принаймні у виступах команд трапляється достатньо жорстка сатира. Її ж хтось пропустив на екран. Глядачі виглядають розгублено.

Для того, щоб зрозуміти гостроту сатири в КВН, наведу фрагмент відео. Це 1/2 фіналу. Виступ команди КВН Збірна Мурманська. Дивитися з 01:15:10. Рекомендую.

Як бачимо, там є розумні, адекватні росіяни, які розуміють що відбувається, не бояться про це говорити. Тому ми маємо визначитися, що робити коли війна закінчиться. Вона ж справді закінчиться. І ми побачимо, що міф про 86% росіян це лише міф, що там багато хороших, чесних людей. І вони колись вибачаться перед нами. Ми маємо їх почути, зрозуміти, заспокоїтись, зібрати усі свої сили і сказати: «Ідіть ви нахрєн!» Назавжди.

Докладніше

#GoT Who is next?

Я чесно намагався читати Гру престолів. Але не пішло. От всі фанатіють та й я від анотації був в захваті. Я подужав 600 сторінок. 600 сторінок! І зовсім не чіпляло. Враховуючи, що я люблю фантастику і фентезі, це дивно.

Тоді в мене весь час в голові крутилося питання: "Хто всі ці люди?" Ну там справді персонажів багато. Плюнув і повернувся до класики SF. Хоча Гру престолів можу радити. Класна, якісна книжка.

Я почитав короткий зміст, повідкривав усі спойлери. Треба ж було взнати, що там далі мало статися з головними героями. Хорошого мало. Фанати в курсі.

Серіал теж радять, я навіть майже його докачав але чогось немає бажання дивитися. Остання серія знову б'є рекорди і шокує народ. CNN пише: " 'Thrones' Season 6: What's next?"

Я б переформулював: " 'Thrones' Season 6: Who is next?"

Бережіть себе.

Докладніше

Завантаження "національних" субтитрів з Coursera

Coursera - відома платформа для онлайн навчання. Більшість, із майже 1000 онлайн-курсів, англійською мовою. Для багатьох курсів є субтитри різними мовами. Деякі з них перекладені українською. Існує можливість завантажити матеріалу курсу: відео, презентації, pdf-документи та субтитри до відео. Втім, завантажити можна лише субтитри англійською мовою. Але якщо ви хочете залишити собі субтитри вашою рідною мовою, то є простий спосіб.

1. Відкрийте відео лекції.

2. На нижній зоні фрейму клацніть правою клавішею мишки і виберіть в контекстному меню "У цьому фреймі" - "Початковий код фрейма". Загалом пункти меню залежатимуть від вашого браузера, але в якомусь вигляді "Початковий код фрейму" там буде.
Приклад з Mozilla Firefox:

або зі збільшенням:

3. У тексті коду шукаємо де записано джерело субтитрів. Можна скористатися пошуком по тексту "subtitles".

4. Потрібний шматок коду виглядатиме приблизно так:

<track kind="subtitles" srclang="uk" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_uk"><track kind="subtitles" srclang="pt" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_pt"><track kind="subtitles" srclang="tr" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_tr"><track kind="subtitles" srclang="en" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_en"><track kind="subtitles" srclang="es" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_es"><track kind="subtitles" srclang="zh" src="https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_zh">

5. Субтитри українською мовою мають скорочення uk (srclang="uk").
6. Адреса джерела зазначена в атрибуті "src".

7. Копіюємо url, який йде для нашої мови після атрибуту src.

8. В нашому випадку це "https://class.coursera.org/modelthinking-009/lecture/subtitles?q=40_uk"

9. Вставляємо цю адресу в рядок браузера і завантажуємо наші субтитри.

Докладніше

Оголошується набір розробників народних рецептів

Щоб стали міцними нігті потрібно взяти в однакових пропорціях терту картоплю, зубну пасту, перекис водню і соду.

Мене не дивує такий рецепт, чув і про крутіші. Мене навіть не дивує, що частина з таких рецептів справді працює.

Мене дивує сам процес винаходу такого рецепту. Про нього точно не скажеш, що він випробуваний сторіччями. Зубна паста, перекис водню трохи сучасніші інгредієнти. Значить його хтось тестував, підбирав складники. Я все намагаюся уявити, як якийсь чувак сидів і пробував на собі різні варіанти.

Так, від меду з перекисом краще не стало, значить мед замінимо на соду і додамо картоплі, а ще зубної пасти. Від неї ж зуби міцніше, то чому б нігтям не допомогло? І от цією сумішшю він вкриває нігті і чекає кілька днів, як вони зреагують на такий експеримент.

Звісно, тут одному не впоратися. Треба група відчайдушних експериментаторів. Тоді можна було б швидко перебирати різні хімічні сполуки, до яких можна дотягнутися руками на кухні. Щоб волосся краще росло треба змішати шампунь, олію, доместос, курагу, сіль та крем для рук. Пробуємо. Повипадало. Курагу викреслюємо.
 

P.S. Щодо крутіших рецептів. В моєму хіт-параді на першому місці втоплені та настояні у воді колорадські жуки. Казали, що допомагає від усіх хвороб. Хтось пробував? Чи у вас є крутіші рецепти?

Докладніше

Страшна казка заснована на реальних подіях

Одного темного-претемного вечора в одному вищому-превищому навчальному закладі йшла пара в дуже заочній групі. І майже на самому початку пари погасло світло. Викладач пішов у темний-претемний коридор увімкнути старий-престарий автомат, який чогось іноді вибиває. Потім вже по світлому-пресвітлому коридорі повернувся в аудиторію. І побачив... Що група заочників ЗНИКЛА.

P. S. Дай їм, Боже, здоров'я.

Докладніше