16 січня 2018

Невідома аварія з ракетним паливом біля Хмельницького

Як і обіцяв, напишу про невідому аварію з високотоксичним компонентом ракетного палива, яка сталася неподалік від м.Хмельницького. Я про цю аварію чув ще в дитинстві. Але ніколи ніде не зустрічав інформацію про те що сталося. Та й сам забув. Згадав зовсім випадково. Просто читав публікацію Dorje Batuu (Andrey Vasiliev) у фейсбук. Там якось мимохідь згадувалося про токсичність ракетного палива. І пам’ять одразу підкинула спогади про аварію, що сталася поруч з моїм селом. Вдалося встановити події, що сталися тоді. Дякую за консультації очевидцям Г.Суховірській та Л.Юрчишиній, а також за інформацію про компоненти ракетного палива Sergiy Fakas. 
Рис. 1. Місце аварії та відстань до околиці м.Хмельницького

У вересні 1975 року на залізничному переїзді біля станції Богданівці, а це в 6 км від східної околиці м.Хмельницького (координати) маневровий тепловоз ушкодив цистерну, яка везла на «ракетну точку» один з компонентів ракетного палива, а саме окислювач. Аварії з окислювачами в СРСР були декілька разів. На території розташування 19 ракетної бригади у м.Хмельницькому (саме та східна околиця) навіть поховані загиблі у 1963 році в с.Капустин Яр семеро ракетників. Тоді саме викид 150 кг окислювача (76% азотна кислота) призвів до жертв.
Рис. 2. Місце поховання загиблих у 1963 році ракетників 19 РД.

В 1975 році аварія була значно менших масштабів. На самій цистерні фактично була подряпина але через неї почав витікати окислювач. Я не фахівець, та згідно з цими описами  та наслідками аварії це були якісь азотні сполуки – напевно азотний тетраоксид (N2O4), можливо розчинений в азотній кислоті (HNO3). Азотний тетраоксид (тетроксид діазоту) використовувався у радянських бойових ракетах. В той період 19 ракетна дивізія якраз завершувала переозброювання на ракетний комплекс УР-100Н (SS-19). Тому справді могли підвозити окислювач до шахтних пускових установок. Транспортувався окислювач залізничними та автомобільними цистернами з надлишковим тиском. Він вважається високотоксичною речовиною. Людей, які знаходилися поруч з місцем аварії забрали у військовий шпиталь з опіками дихальних шляхів. Принаймні про одну людину знаю, що проблеми з дихальними шляхами залишилася на все життя.

Вітер був в сторону села Копистин. Від місця аварії до центру села десь 2,5 км. Очевидці кажуть, що в небі була яскраво руда (кольору цегли) вузька смуга з різко окресленими, як під лінійку, краями. Десь в середині села кольорова смуга почала осідати.
Рис. 3. Орієнтовний напрям токсичної смуги в повітрі (жовтий сектор) та орієнтовна пляма токсичного осаду в с.Копистин (рожевий колір)

По селу забігали солдати у протигазах. Вони кричали, щоб люди ховалися в льохах та підвалах. Казали, що треба обов’язково зробити вологе прибирання. Насправді далеко не усі ховалися. Багато людей копали на городах картоплю, йшла худоба з поля, яку потрібно було зустрічати. Хтось просто заходив в хату і перечікував це все, хтось залишився на городі і продовжував працювати.
На наступний день уся трава була як в іржі. Цей іржавий колір зник після дощу.

Ніякого інструктажу чи огляду людей не здійснювали. Напевно аварію вважали несерйозною. Командир 19 ракетної дивізії, до якої належала шахтно-пускова установка поруч з селом, Єгоров В’ячеслав Федорович, саме в вересня 1975 року отримав підвищення і став першим заступником командуючого 53 ракетної армії.

Місцеві кажуть, що наступні роки у селі почастішали онкологічні проблеми. З’явилися випадки онкології щитовидної залози, які до Чорнобильської аварії вважалися вкрай рідкісними. Важко сказати, чи це було пов’язано з цією аварією, чи щось ще траплялося. Все ж поруч з селом була розташована шахта пускової установки міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними зарядами.

Джерела
Лекция по ЖРТ (жидкие ракетные топлива)
Раково – микрорайон ракетчиков / Фотокартки на Yandex, тому можливо не відображатимуться.

Немає коментарів: