15 квітня 2013

Казка про сірого бичка

Придумана і розказана для моєї маленької доньки.

Жив-був сірий бичок. Любив травичку, сонце і дрібний дощик. Все йому подобалося але одного разу він помітив, що увесь сірий. Весь-весь. І голова, і живіт, і спина, і боки, і навіть хвіст. Зажурився бичок: "Чому ж я весь сірий? Так хочеться стати кольоровим! Бути кольоровим дуже весело". І вирішив бичок піти до мудрої сови. Прийшов та й питає: "Мудра сова, допоможи мені стати кольоровим, а то мені зовсім не подобається бути звичайним сірим бичком". Задумалась сова та й каже: "Можу я зарадити твоєму горю. Допоможу тобі стати кольоровим" І розповіла вона, що за річкою, за полем, за дальнім лісом є чарівна галявина, на якій ростуть чарівні квіточки: і червоні, і сині, і жовті, і блакитні і навіть зелені. Уявляєш? Думаєш, тільки трава буває зеленою? Але чарівні квіточки теж бувають зелені. Так от, порадила сова бичку з'їсти ці квіти, пообіцяла, що тоді він стане кольоровим.

Наступного дня вирушив бичок в дорогу. Перейшов через річку, через поле, через дальній ліс. Вже близько чарівна галявина але сумує бичок, ніяк не може забути, що він сірий. Тільки гріє його мрія про те, що незабаром стане кольоровим. Так сумний і замріяний він вийшов на чарівну галявину. Оглянувся і справді, навколо чарівні яскраві квіти усіх кольорів: і червоні, і сині, і жовті, і блакитні, і навіть зелені. Почав походжати бичок та скубати квіточки. То червону скубне, то синю, то жовту, то блакитну, то навіть зелену. Скубав-скубав та й підійшов до ставочка. Глянув у воду і щасливо розсміявся. Ноги в нього стали червоні, боки – сині, спина – жовта, голова – блакитна, а хвіст став зеленим-зеленим.

Побіг швиденько бичок додому. І всі, хто бачив його по дорозі, не могли повірити своїм очам. Такого різнокольорового бичка ніхто ніколи не зустрічав. А бичок вихвалявся: "Дивіться я і червоний, і синій, і жовтий, і блакитний, і навіть зелений". Дехто зі звіряток сміявся з бичка і казав, що так не буває, що йому треба терміново знову стати сірим. Але бичок тільки махав своїм зеленим хвостиком і відповідав: "Я хочу бути різнокольоровим! Краще бути радісним і різнокольоровим ніж сумним і сірим!" І лише мудра сова загадково посміхалася. Тому що вона точно знала, що саме так все і трапиться.

1 коментар:

Юлія Толстих сказав...

Пощастило донечці, що має такого креативного татка! Обов'язково виросте талановитою розумницею!!!