05 січня 2011

Про понти

Якось був "на розливі" на одному дні народження. Захід типу фуршету. Народ різний і часто змінюється. Алкоголь дуже хороший. Серед іншого шампанське "Новосветское". Коштує десь по 50-60 грн. за пляшку. Та того ж виробника брют (чи брут?).

Так одна дамочка побачивши мене цим брютом сказала: "О, это мое шампанское. Я пью только это. Другого не признаю!"

Відповідно я й налив їй цього брюту. Але брют швидко закінчився. І я не довго думаючи, бовтанув в її недопитий брют звичайний шампусік. Пішло як в суху землю. Далі ще кілька разів доливав їй шампанського в порожній бокал і все було просто гуд! Вона лише повторювала: "Какое чудесное шампанское! Этот брют - мой любимый напиток!"

Намагався проштовхнути ідею купити той брют на новорічну ніч. Але по-перше, не знайшли, а по-друге вирішили з жінкою зекономити. І купили якесь за 30 грн. Але теж так добре пішло :-)

2 коментарі:

Олег Суховірський сказав...

Почитав тут. http://nsvet.com.ua/ru/collection/collection_1/1/5
Аж самому захотілося скоштувати. А то коли була можливість глушив коньяк

doompler сказав...

Про такі "панти" цікаво говорить головний герой книжки Фредеріка Бегбедера "99 франків"