22 червня 2010

Мрії збуваються

Завжди мріяв взяти скрипочку і заграти перед купою народу в якомусь Метрополітен Опера чи ще щось типу того.
Так от, мрії збуваються. Нехай не Метрополітен Опера, нехай не скрипочка. Але!!!!
Сьогодні сказали, що завтра прослуховування в зведений хор нашої академії. Прослуховування чисто формальне. Тому що всіх уже й так записали в хор. Явка обов"язкова. Оскільки чоловіків в академії мало, то усі вони повинні співати або стояти в хорі. Це фігня, що мене єдиного з класу не взяли в шкільний хор, це фігня, що моя доця починала плакати лише я починав співати колискову. Головне, що я завтра співатиму на "великій сцені".
Тепер мене ніщо не спинить! Я нізащо не буду просто стояти. Я буду співати! Ніхто, чуєте, ніхто не змусить мене мовчати на сцені. Вони випустили джина з пляшки, вони накликали на себе велику біду. Я йду до вас. Щоб співати!

2 коментарі:

Андрій Корнілов сказав...

а послать?

Олег Суховірський сказав...

Була така мисля. Але зараз стало навіть цікаво. А чо, я ніколи за столом в компанії не співаю, щоб людей не лякати. Хіба вже дуже компанія своя і терпляча. А так може навчать співати. Додаткові знання і вміння не завадять. Справді, мені стало цікаво. Це буде прикольний досвід. :-)