28 лютого 2008

И понял кот, травой убитый, что дед решил забить вторую...

Як я був студентом, то в нас ходив наркоманський віршик, рядок з якого зазначив у темі повідомлення. Більше, мабуть, не згадаю.
А от тут читав своїй донечці дитячу книжку з віршиками і там зустрів просто "потік свідомості". Досить подібний до того вірша, навіть за віршовим розміром.
Богдан-Ігор Антонич
Село
Корови моляться до сонця,
що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
мов дерево б ставало птахом.

Від воза місяць відпрягають.
Широке конопляне небо
Обвіяна далінь безкрая,
і в сивім димі лісу гребінь.

З гір яворове листя лине.
Кужіль, і півень, і колиска.
Вливається день до долини,
мов свіже молоко до миски.

//
Бичок, корівка та телята / Упоряд. Б.Бойко; Худож. В.Котляров. – К.: Країна Мрій, 2007. – 48 с.
От таке от широке конопляне небо.

Немає коментарів: